Статті
Основні моменти вирощування ожини та ожиномалини.
- Обрізка: Ожина і всі види ожиномалини (за винятком ремонтантних сортів ожини) мають дворічний цикл розвитку та плодоношення: у перший рік росте пагін заміщення, на другий рік на ньому утворюється врожай. Після збирання врожаю ці пагони необхідно вирізати під корінь. Паралельно з плодоносними пагонами дворічного віку кущ дає однорічні пагони, які потрібно залишити на плодоношення наступного року. Ремонтантні сорти, такі як: Блек Меджік, Прайм Арк Фрідом, Прайм Арк Тревелер можна вирощувати на один або на 2 урожаї. Якщо вирощуємо на один (осінній) урожай, то всі без винятку пагони видаляються восени під корінь. У такому вигляді вони зимують. Пагони, що виросли за весну і літо того ж року (восени), дають повноцінний урожай смачних ягід.
- Опора: Обов’язковим моментом у вирощуванні ожини та ожиномалини є використання опор або шпалер. Це можуть бути стіни будівель, паркан, сітка рабиця або стовпчики (1,8-2 м) з натягнутим дротом. Це потрібно для того, щоб ягоди не лежали на землі, а молоді пагони не вкорінювались безконтрольно.
- Схема посадки: Ожина буває прямостояча (куманіка), напівпрямостояча (перехідна форма) та витка (росяніка). Залежно від того, які сорти ви придбали, вибираємо схему посадки. Куманіку можна висаджувати через 1,2-1,5 м один від одного, росяніку і всі види ожиномалини через 2-2,5 метри. Для створення густого живопліту кущі потрібно садити через 0,5-1,5 м, залежно від сорту.
- Догляд: Всі види ожини та ожиномалини дуже люблять мульчу 1-2 рази на рік (навесні або пізно восени) ми висипаємо під кожен кущ 2 відра гною, перегною або компосту і засипаємо його товстим (10-20 см) шаром соломи, трави, сіна або листя. Крім того, що під мульчею земля в ожиннику стає родючою і пухкою, це ще й захист від морозу взимку, і від спеки та бур’янів влітку.
- Де посадити? Ожину та ожиномалину можна садити на сонці або в півтіні. Грунт нейтральний або слабокислий.
- Зимуємо: У нашій колекції є сорти, які витримують морози (-26, -30 градусів) та можуть зимувати без укриття. Це польські сорти: Оркан, Гай, Рушай, Полар, Бжезіна. Також непогано в цьому плані себе показують сорти Натчез, Потрійна Корона, Уочіта, Небеса Можуть Зачекати. Хоча заради справедливості треба сказати, що в екстремально холодні зими можна залишитися без частини врожаю. Крім того є дуже морозостійкі (до -36градусів) сорти ожиномалини чорної: Мангер, Мак Блек, Брістоль і Блек Джавел, а також ожиномалина жовта, яка також гарно зимує без укриття в наших краях – сорт Голден Кларк. Такі сорти як Логанберрі Торнлес, Букенгем Тайберрі, Маріонберрі, Вілд, Лох Тей, Вождь Джозеф та ін. ми залишаємо зимувати на землі і піднімаємо пагони на шпалеру тільки навесні. Для хорошої зимівлі їх потрібно прикрити спанбондом у 2 шари або агротканиною.
- Розмножуємо: Майже всі сучасні безшипі сорти ожини і ожиномалини (чорна і жовта ожиномалина у тому числі) ростуть величезними кущами. Вони не дають порослі, на відміну від звичайної малини. Для їхнього розмноження ми використовуємо спосіб укорінення верхівок.
Що таке ожиномалина?
Ожиномалина – це гібрид ожини з малиною. У нашій колекції є 2 види ожиномалини:
1. За типом ожини (ще можна назвати червона ожина).
– від ожини вона взяла форму куща, присмак, великий розмір ягоди (до 5 см), величезну врожайність та тип розмноження (верхівкою). Ягода знімається з серединкою, як у ожини.
– від малини – зовнішній вигляд, аромат та смак.
Це такі безшипні сорти як Логанберрі Торнлесс, Букенгем Тайберрі, і звичайно ж еталон смаку – шипуватий красень Маріонберрі. Кущі цих сортів ожиномалини надзвичайно красиві, врожайні та нарядні.
2. За типом малини (ще можна назвати чорна малина).
— ці сорти мають смак, аромат, розмір ягоди як у малини і знімаються без серединки (шапочкою), як малина.
— від ожини вони взяли форму куща, колір ягоди, урожайність та тип розмноження (верхівками). Ці сорти відрізняються дуже високою врожайністю (ягоди ростуть гронами), потужними кущами, яким необхідна підв’язка, найсмачнішими та дуже корисними ягодами чорного кольору та шипуватими пагонами. Також в нашій колекції є ожиномалина жовта. Вона повністю повторює ожиномалину чорну, але має ягоду яскраво жовтого кольору та пагони практично без шипів. Дуже красиво і нарядно виглядають у саду переплетіння чорної та жовтої ожиномалини. Ми вирощуємо 4 сорти ожиномалини чорної (Мангер, Брістоль, Блек Джевел, Мак Блек) та один сорт жовтої – Голден Кларк. Усі вони американської селекції. Ці сорти дуже цінуються за невибагливість, стійкість до захворювань і шкідників, морозостійкість, стійкість до посух та лічинок хруща (бо коренева система у них потужна і глибока, на відміну від звичайної малини).
Всі сорти чорної та жовтої ожиномалини можуть використовуватися для створення живопліту, так як кущі у них дуже декоративні, густі та суперурожайні. Про користь чорної ожиномалини можна говорити багато. Вона поєднала у собі всі корисні якості ожини та малини. Але найкорисніше в ній те, що, як і всі ягоди чорного кольору, ягоди ожиномалини мають багато антиоксидантів. Посадивши у себе на ділянці цю супер корисну рослину Ви на довгі роки забезпечите себе та своїх близьких смачною, корисною та екологічно чистою (без хімічних обробок) ягодою.
Посадка та догляд за актинідією.
Актинідія аргута – це досить потужна морозостійка ліана з дуже смачними і корисними плодами, які за смаком і користю в рази перевершують покупний ківі. Хоч ягоди актинідії і дрібніші, ніж ківі, але на відміну від звичайного ківі вони мають гладку і смачну шкірку, яку не потрібно чистити. Вирощувати її потрібно на опорі, арці або шпалері. Ця рослина дуже врожайна та досить морозостійка, що дозволяє в Україні вирощувати її без укриття. Лише перші кілька років після посадки молоді рослини на зиму бажано пригнути до землі та прикрити агроволокном у 2-3 шари, а вже дорослі рослини добре переносять наші зими. Більшість сортів актинідії є дводомними, тому для запилення обов’язкова наявність хоча б однієї чоловічої рослини на 5-10 жіночих. Також існують самоплідні сорти актинідії, такі як: Іссаї, Самоплідна, Віті Ківі та інші. Вони плодоносять і без запилювача, але за наявності чоловічої рослини врожайність істотно збільшується і ягода стає більшою. Безумовним плюсом є те, що в нашій місцевості актинідія практично не має шкідників і хвороб і вирощувати її можна без обробок хімічними препаратами. Єдиними шкідниками молодих рослин може бути звичайні домашні коти. Тому, якщо у вас на ділянці є котики, то перші роки після посадки молоді рослини потрібно захистити від них. Найпростішим захистом є металева будівельна сітка зігнута у вигляді циліндра. Актинідія добре росте на вологих, пухких, нейтральних або слабокислих ґрунтах. Так як коренева система актинідії поверхнева, то щоб уникнути пошкодження коренів розпушуванням або перекопуванням, а також не допустити перегріву кореневої системи дуже бажано кущі актинідії мульчувати. Для цього чудово підходить солома, сіно, трава, соснові гілки або соснова кора. У жодному разі не можна обрізати актинідію у весняний період. Обрізку проводять пізно восени, в безморозний період взимку (до лютого) або влітку. Посадка: після того, як ви розпакували посилку з саджанцями актинідії, необхідно їх полити і на кілька днів поставити в тінь для адаптації (поливати при необхідності). Лунка має бути не менше 60*60*60 см. Заповнити її можна сумішшю з торфу, садової землі, добре перепрілого компосту, перепрілої підстилки з соснового лісу. Перед посадкою замочити саджанець у воді на 1-2 години, вийняти з горщика, посадити на ту ж глибину, як саджанець ріс у горщику. Після посадки добре полити, замульчувати, захистити від котів і якщо є загроза зворотних заморозків – накрити агроволокном в 2-3 шари. (Агроволокно зняти після стабільного потепління). Відстань між рослинами залежить від висоти, форми та виду вашої шпалери (від 150 до 300 см кущ від куща). Опорою може бути звичайна або Т-подібна шпалера, арка, альтанка. Актинідія буває зеленоплідна, зеленоплідна з рум’янцем на сонячній стороні і повністю червоноплідна (з червоною м’якоттю та шкіркою). Сортів актинідії аргута дуже багато. Ми постаралися зібрати на своїй ділянці найкращі сорти української та зарубіжної селекції. Опис сортів, які ми вирощуємо, можна подивитися тут.
Наявність саджанців можна переглянути в актуальному прайсі.
Як виглядають саджанці актинідії, які ми пропонуємо до продажу, можна подивитися на нашому. Ютуб-каналі
Ця прекрасна ліана може стати справжньою прикрасою саду. З ранньої весни до пізньої осені вона виглядає дуже декоративно. Цвіте рясно невеликими білими ароматними квітами, після запилення яких рясно зав’язуються плоди. Всім радимо посадити на своїй ділянці цю неймовірно корисну і дуже смачну рослину. Вирощуйте та насолоджуйтесь.
Як правильно посадити жимолість.
Посадка жимолості: Існує думка, що жимолість їстівну варто садити лише восени. Це не зовсім так. Давайте розберемося. Як і саджанці інших садових культур жимолість буває з відкритою кореневою системою (ОКС) та закритою кореневою системою (ЗКС). Насамперед, хочеться відзначити, що саджанці з ЗКС (в горщиках) можна садити весь безморозний період, а саджанці з ВКС бажано висаджувати лише восени. Це пов’язано з тим, що жимолість – дуже рання рослина і в той час, коли починаються весняні польові роботи, жимолість вже розпускає листя і починає цвісти. Звичайно в цей час викопувати її не можна, тому що при викопуванні ушкоджується коренева система і рослина може загинути. При перевалці саджанця з горщика коренева система залишається непошкодженою і пересадку рослина не помічає навіть у спекотні літні дні. Тому саджанець з відкритою кореневою системою бажано висаджувати тільки восени, а саджанці в горщиках у будь-який безморозний час. Ми пропонуємо до продажу тільки саджанці жимолості із закритою кореневою системою, так як це забезпечує дуже гарне приживання в будь-який період року. Сорти, які ми пропонуємо можна подивитися тут
Вартість та наявність сортів можна переглянути в актуальному прайсі
Як правильно посадити: отримавши посилку з саджанцями жимолості, необхідно їх полити і поставити в тінь для адаптації на 1-2 дні. У цей період горщики з саджанцями потрібно поливати при необхідності, не допускаючи пересихання субстрату. Підготовлену лунку розміром 50*50 необхідно заповнити родючим ґрунтом (дернову землю (75%) перемішати з добре перепрілим компостом або перегноєм (25%), можна додати трохи золи). Висаджувати краще у вечірній час на ту ж глибину, як саджанець ріс у горщику, після висадки добре полити та замульчувати. В перший рік після посадки поливати потрібно регулярно. У вирощуванні жимолості є невеликий нюанс. Так як ця рослина дуже рання і вегетація у неї починається з першими теплими днями, то й закінчується вона рано, тобто вже в серпні рослина може скинути листя і почати готуватися до зими. Це нормально. Також характерною особливістю жимолості є розтріскування та відшарування кори. Це ніяк не впливає на загальний стан та здоров’я рослини. Так як ця рослина дуже зимостійка, то навіть молоді саджанці жимолості на території України на зиму не вкривають, що робить жимолість їстівну абсолютним фаворитом серед усіх садівників-аматорів, які хочуть вирощувати на своїй ділянці ранню, безпроблемну, смачну і дуже корисну ягоду.
Як виростити лохину?
Однією з найпопулярніших та найдорожчих ягід на ринках України останнім часом стала ягода лохини. І це не дивно, тому що ця ягода дуже смачна та корисна. Чорниця має м’який солодкий смак і незабарвлений світлий м’якіш. Цю ягоду можна вживати людям схильним до алергічних реакцій. Також вона дуже корисна дітям, оскільки сприяє зміцненню кісток. Чорниця добре зміцнює судини, знижує цукор і холестерин. Ця ягода завойовує все більше шанувальників, але оскільки ціна на неї дуже немаленька, то багато садівників хочуть виростити її на своїй ділянці. Чи це реально? Так, реально, але доведеться докласти деяких зусиль. Почнемо з того, що лохина садова добре росте в кислому, пухкому, вологому грунті, а в звичайній садовій землі вона не ростиме. Для її вирощування необхідно приготувати спеціальний кислий субстрат (pH 3,5-5,0). Він може складатися з кислого торфу, підстилки із соснового лісу, хвойних гілок та кори. Також можна використовувати хвойну тирсу. Цим субстратом потрібно заповнити лунку розміром мінімум 80*80 см і глибиною 50 см. Якщо саджанців багато – краще садити не в лунку, а в траншею шириною 80 см і відстанню між кущами 120 см. Також лохину можна вирощувати в діжках та контейнерах. Перед посадкою саджанець необхідно замочити у воді на кілька годин, потім дістати саджанець з горщика і максимально розправити кореневу систему та посадити. Після посадки саджанці необхідно замульчувати хвоєю, корою або хвойною тирсою великої фракції. Періодично цю рослину необхідно поливати підкисленою водою. Для підкислення води можна використовувати: лимонну кислоту, столовий, яблучний, винний та інші види оцту, сірку, акумуляторний електроліт тощо. Поливати лохину треба регулярно, не допускаючи пересихання субстрату. Якщо Ви виконаєте ці рекомендації, ваша рослина щедро віддячить Вам великими, смачними і корисними ягідками.